Ну, як там справи, у твоєму всесвіті?
Не ллють дощі і не гуркоче грім?
На небі ясно? Без загрози змерзнути,
Живеш і надихаєшся своїм?
У нас штормить від ранку і до вечора.
Прогнозувати важко і на день.
А ще, буває, віє холоднечею
І заховатися немає де.
А що у тебе? Не болить? Не колеться?
Шляхи прямі і відповіді є?
Проблеми і турботи по околицях?
Живеш собі і дбаєш про своє?
У нас своє і наше переплетено,
І де б не доторкнувся, там болить.
Живем поміж падіннями і злетами,
Шукаємо між хмарами блакить.
Таке все різне в паралельних всесвітах,
З одного в інший стежку не знайти.
Ми все чекаєм: крига має скреснути,
Але ніяк не сходяться світи.
Про різне мріють, різне бачать нАвколо,
У колі вічних сенсів і вагань.
Здаля майбутнє дивиться налякано
У дзеркало минулих сподівань.
Ну, как там?
© Copyright: Марина Панфёрова, 2019
Свидетельство о публикации №119101109193
Свидетельство о публикации №119101109193
Рецензии
Марина! Вы, так явно, выразили турботы сёгодняшнёго, что мовы зазвучали общечеловеческими надеждами. Спасибо за открытое сердце! С уважением, Татьяна.
Татьяна Жарикова Маврикова 20.02.2023 18:18 • Заявить о нарушении
Татьяна Жарикова Маврикова 20.02.2023 18:18 • Заявить о нарушении