Робляться зустрічі надто коротшими,
Наші обличчя щодалі сумнішають,
А поцілунки стають все міцнішими,
Мрії,обіцянки, кава- теплішають .
Холодно,сумно,самотність помітніша,
Мабуть,чекає жовтневого дотику.
Осінь,то й що? Нам спокійно і затишно.
Бо не залежить любов від синоптика.
Теплий етюд
© Copyright: Тамара Полякова 4, 2019
Свидетельство о публикации №119101108584
Свидетельство о публикации №119101108584
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.