Нина Багатая - Живая ветвь
Ніна Багата
Тугенька брость
Наталья Сафонова
Берёза утопает в пышных травах.
Без кроны, без ветвей. Лежит бревном -
Чинило злое лезвие расправу.
И, явно, не вчера. Уже давно.
Лежит. И ладно.
Но стою потерянно,
Как вкопана -
Внезапно потрясла
Живая ветвь, что поперёк из дерева
Безжизненного к свету проросла.
Как-будто обнимала маму белую,
Не ведая, что светит впереди.
Как в дни войны дитя осиротелое
У материнской стынущей груди.
11.10. 2019.
========================================
Ніна Багата
Тугенька брость
В траві втопає страчена береза.
Немає ні верхівки, ні гілок -
Поклопоталося безжальне лезо.
І, певно, що не вчора це було.
Лежить. То й хай.
Але, немов укопана,
Спинилася.
Бо раптом потрясла
Тугенька брость.
Вона тихцем упоперек
Із деревини мертвої росла.
Неначе обнімала матір білу
Й не знала, що в майбутньому гряде.
Як у війну дитя осиротіле
Біля схололих маминих грудей.
Свидетельство о публикации №119101108044
Счастья и радости творчества,
Павел
Павел Прагин 18.03.2020 19:13 Заявить о нарушении
С Днём Поэзии!
Здоровья и неиссякаемого вдохновения!
С теплом,
Наталья Сафонова 3 21.03.2020 16:51 Заявить о нарушении