Десь я спок й загубив
Бо десь я спокій загубив.
Питання в голові гніздиться:
"Чи вірно я життя прожив?"
За щастям я примарним гнався,
Його шукав у далині,
За соломиночки хапався
І опинився вже на дні.
На дні думок, і мрій, і віри,
Що змарнував своє життя.
І був я мрійник, а не лірик,
І все пішло у небуття.
Заглянув місяць у віконце
Сказав мені: "Пора вже спати!"
Щоб рано-вранці разом з сонцем
Я міг свій спокій відшукати.
Свидетельство о публикации №119100903119