Багато віршів вам не пишу,
Ви думаєте, що нема чого сказати,
Але в думках я обдумую собі,
Як цю реальність описати.
Вічно можна критику вставляти,
Та лиш казати, що все у нас не так
А що зробив ти? Щоб цього уникати,
На це питання, ти не можеш нам відповісти.
Ніколи! Чуєш, ніколи не зривався,
Бо це відштовхує усіх,
Та де ж, твоя ніжність та компліменти,
Які так спалюють вогонь в мені.
Ніколи! Не бреши коханій, і не тікай від розмов і її порад,
Зробивши помилку, чи накричиш ти на неї,
І це вщент стає немов вже крах.
Крах
© Copyright: Виктория Тернер, 2019
Свидетельство о публикации №119100800486
Свидетельство о публикации №119100800486
Рецензии