Ця осінь безнадійно особлива,
щедрує надзвичайними людьми
аби мене, невтішено-вразливу,
очистити від відчаю слізьми...
аби довести,- все іще існую,
попри смертельні рани у душі,
з собою примирити - алілуя!..
нестерпний біль сердечний приглушить.
Шось є в цій осені яснЕ, дитяче,
безпосереднє, незабутнє є,
то сонцем ніжить, то навзрид заплаче,
то вітерцем торкне плече моє.
Гіркими ароматами дурманить,
обніме листопадом золотим
і манить обіцЯнками туманно
відкрити таємниці свіжих рим...
Так хочеться їй вірити дитинно,
в осінню казку жовто-вогняну...
проте "курли" прощальне з неба лине,
розвіюючи мрію рятівну.
Осiнь
© Copyright: Ева Сокол 2, 2019
Свидетельство о публикации №119100800189
Свидетельство о публикации №119100800189
Рецензии
Особливо сподобалось:
"вірити дитинно", та "мрію рятівну"... Щодня згадую тебе, Ево!!!
Анна Стефани 2 22.10.2019 11:25 • Заявить о нарушении
"вірити дитинно", та "мрію рятівну"... Щодня згадую тебе, Ево!!!
Анна Стефани 2 22.10.2019 11:25 • Заявить о нарушении
Дуже рада Вам, Анно! Мій депресивний стан робить мене відлюдькуватою, а вірші не дають остаточно потонути в порожнечі своєї душі.
Дякую, що завітали!
Обнімаю. Ева.
Ева Сокол 2 22.10.2019 16:05 Заявить о нарушении
Дякую, що завітали!
Обнімаю. Ева.
Ева Сокол 2 22.10.2019 16:05 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.