Вересень, бувай, надто необачний!
Я цілую край листя твого лячно:
Ще побачить хто, ще чогось наврочить...
Сяєва очей знов напитись хочу.
Вересень, бувай! Буде шлях – вернешся.
У моє життя раптом увірвешся.
...Вітер-ювелір вже червонить листя,
Прикраша гілля золотим намистом...
Вересень, пробач! Надто мало разом
Ми з тобою вдвох гралися із часом.
Мабуть, я тебе мало цінувала,
Мабуть листя край мало цілувала.
Вересень, прощай! Прощавай, серденько!
Мабуть, то мій сон об каміння дзенькнув...
Прокидатись час, вересовий друже,
Буду я скучать за тобою дуже...
30.09.19
Вересень, бувай!
© Copyright: Наталка Змиивна, 2019
Свидетельство о публикации №119100705879
Свидетельство о публикации №119100705879
Рецензии