Переклад: Надія Крайнюк
Обняти хочу, тільки все даремно...
Впадаю знову від розлуки в сплін.
ВІд розбрату страждаю я, напевно,
Щокою притискаюсь до колін…
Та йде вона, всі попри перешкоди…
В очах бездонних причаїлась мла.
І осінь, припинивши хороводи,
Свої пусті вже гасить дзеркала.
1. 10. 2019
Картинка з інтернету
Оригінал. Автор: Володимир Чёрний
Напрасно я ловлю ее объятья.
От расставаний стынет шепот мой.
Хватаясь за подол тисненый платья,
К коленям прижимаюсь я щекой.
Но все напрасно. И она уходит.
В глазах бездонных притаилась мгла.
И Осень, прекращая хороводы,
Свои пустые гасит Зеркала.
Обняти хочу...
© Copyright: Надежда Крайнюк, 2019
Свидетельство о публикации №119100609497
Свидетельство о публикации №119100609497
Рецензии