Я сумую за тим, що минуло
І за тим, що в житті не збулось.
Вже на осінь життя повернуло,
А неначебто ще не жилось.
Все промчало, як в сні кольоровім,
Пронеслось, як хвилина одна!
І весна в яснім цвіті бузковім,
Недосяжною стала... Зима.
Сонцем гріють онуки та діти,
Не дають сумувати мені.
Осінь теплу дарують, як літо,
Щоб були мої дні всі ясні.
Свидетельство о публикации №119100609049