Жовтень, он же Октябрь... Из Маргариты Метелецкой

Маргарита Метелецкая
Дивися!
http://www.stihi.ru/2019/09/30/5753
---------------------------------------

Дивися! Вже жовтень у жовтім плащі
    Шле з хмар посивілих занудні дощі...
    Та я не зважаю на мрячну погоду -
    Беру парасолю...Іду на Природу...

    Яка необачність! Не радує зір
    Принишклий під Небом насупленим двір...
    З гілок обважнілих злітають краплинки -
    Кап-кап...Наче лічать скрадливі хвилинки

    Життя, у якому усього надмір -
    І щастя, і горя...І ллю на папір
    Дарунки щасливі...І миті незрячі...
    Свідомі роки...Навіть сльози гарячі

    Мого каяття - всі відбитки серцеві...
    А надто - всю славу за долю - Творцеві!

*****************************************************

Смотри! Уже  жовтень в желтом плаще
     Шлет с туч поседевших нудность  дождей ...
     Но я, несмотря на туман-непогоду,
     Беру с собой зонтик ... Иду на Природу ...
   
     Какая оплошность! Не радует взор
     Притихший под Небом нахмуренным двор ...
     С тяжёлых ветвей  дождинки слетают -
     Кап-кап ... Будто  кто-то минутки считает

     У жизни, в которой есть место всему -
     И счастью, и горю... В стихи перелью
     Я счастья дары... И слепые  удачи...
     Известные годы... И слёзы  горячие

     Раскаяний - все отпечатки на сердце...
     Спасибо  Творцу за судьбы совершенство  !