Я забув тебе спитати, чи вона мене кохала,
та – невпевнена, вродлива, що приходила до нас,
та, що кожен раз про мене – ніби мимохідь – питала,
ти – сміялась і казала: «він – хороший», кожен раз.
А вона – робила вигляд, що питає – так, між іншим,
що питання – не важливе, просто ввічливість, і все.
А іще вона казала, що мої читала вірші,
і світилось розумінням добреє її лице.
Я чому тебе питаю про любов її таємну,
бо пригадую і вірю, що любов була-таки...
Я питаюся і бачу сум у погляді твоєму,
адже я не доторкнувся навіть до її руки...
Я забув тебе спитати, чи вона мене кохала
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119100601036
Свидетельство о публикации №119100601036
Рецензии