Не треба кров, страху й болю...
Не треба крові, страху й болю,
Не треба голки в серце бить.
Нам треба жити, наша доля
Країну та себе любить.
Чи захотіла б мати сина,
Як знала, що його уб’ють?
А дівчина б не покохала,
Того, кого й не повернуть?
Учора свято, пісні грають,
Дівчата с хлопцями не сплять.
Серед дітей усі іграють,
Дорослі п’ють та гомонять.
Сьогодні галас, крик, погроми,
Гармати ядрами гатять.
Вбиває люд один одного,
Замість того, щоб святкувать.
Один – шахтар, другий – аграрій,
Хто стовп ненависті поставив?
Гвинтівки взяли та стріляють,
А нащо це було? Не знаю…
Кричить дитина. Вбили маму,
А тата взяли у полон.
А хто узяв? А взяв той самий,
З ким рік тому пив за столом.
Оце майбутнє ви хотіли?
Хотіли крові для людей?
Щоб ваші діти жили в щасті,
Чужих вбиваєте дітей.
Чи може скоро, може й завтра
Ми вип’єм за столом вина
Потиснем руки, зробим свято,
Забувши слово це «війна».
#україна #ВсемМир
Свидетельство о публикации №119100506128