Хочу бути в твоїх я обіймах
Хочу ніжно тебе я любить.
Листя жовте грайливо ,нестримно
Все летить ,і летить,і летить
Хочу завжди с тобою я бути
В поцілункаж купатись твоїх.
Сонця промінь ласкає долоні
Через синю осінню блакить.
По багряних стежках безкінечних
Павутиння прозоре летить.
На душі так спокійно, безпечно
І так хочеться,хочеться жить...
***
© Copyright: Наталия Яворская, 2019
Свидетельство о публикации №119100506048
Свидетельство о публикации №119100506048
Рецензии
Через синю блакить,
через подихи ночі, сніг, прохолода.
Чом же болить,
ти далекий, чужий, в незвичнім польоті.
Серед
доріг ти мій,
І голос тихо кличе:
йди прямуй, тебе чекаю на кормі.
і чую, як хвиля тихо шепоче.
Через синю блакить,
через подихи ночі, знов холод і сніг,
ти як я одинокий,
серед доріг ти мій, у сні.
З теплом.
Галина Би-Локур 14.11.2020 20:17 • Заявить о нарушении
через подихи ночі, сніг, прохолода.
Чом же болить,
ти далекий, чужий, в незвичнім польоті.
Серед
доріг ти мій,
І голос тихо кличе:
йди прямуй, тебе чекаю на кормі.
і чую, як хвиля тихо шепоче.
Через синю блакить,
через подихи ночі, знов холод і сніг,
ти як я одинокий,
серед доріг ти мій, у сні.
З теплом.
Галина Би-Локур 14.11.2020 20:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.