Осень ткачиха

       Тче  жовтень  наряди.

Тче  жовтень  деревам  наряди,
Вишиває  узори  шикарні,
Золоті  нитки  виймає  з  шухляди,
Бо  у  нього  таланти  захмарні.

Мороз  побє  останні  квіти
Незабаром  в  моєму  садочку,
Хмари  без  памяті  будуть  летіти,
Дібровам  зривати  сорочку.

Вітер  закрутить  вальс  з  листопадом,
По  чорній  ріллі  гулятимуть  круки,
Прозяблий  від  холоду  дощик  за  садом,
Поцілує    востаннє  осені  руки.

Прилине  зима  і  будуть  вкриватись
Покривалом  білим  луги,
Місяць  в  колисці  буде  качатись
Сяйвом  полярним  світить  навкруги.

У  срібнім  тумані  світанок  розтане,
Загляне  у  віконце  новесенька  днина,
Відлигою  березень  радо  відтане,
Загуде  у  вуликах  сімейка  бджолина.

І  сонечко  знову  нам  душу  зігріє,
Весна  в    покривало  загорне  зелене,
Поле  проснеться  і  враз  збагатіє,
Життя  нове    подарує  -  шалене...

Автор: Н.П.Рубан.


Рецензии