Осень ткачиха
Тче жовтень деревам наряди,
Вишиває узори шикарні,
Золоті нитки виймає з шухляди,
Бо у нього таланти захмарні.
Мороз побє останні квіти
Незабаром в моєму садочку,
Хмари без памяті будуть летіти,
Дібровам зривати сорочку.
Вітер закрутить вальс з листопадом,
По чорній ріллі гулятимуть круки,
Прозяблий від холоду дощик за садом,
Поцілує востаннє осені руки.
Прилине зима і будуть вкриватись
Покривалом білим луги,
Місяць в колисці буде качатись
Сяйвом полярним світить навкруги.
У срібнім тумані світанок розтане,
Загляне у віконце новесенька днина,
Відлигою березень радо відтане,
Загуде у вуликах сімейка бджолина.
І сонечко знову нам душу зігріє,
Весна в покривало загорне зелене,
Поле проснеться і враз збагатіє,
Життя нове подарує - шалене...
Автор: Н.П.Рубан.
Свидетельство о публикации №119100407356