Коли років торкнулась сивина,
Але душа ще в юності блукає,
То,мабуть,це ніяк не дивина –
Тоді душа в розгарі ще кохає.
Коли років торкнулась сивина,
Але збагнути цього ми не хочем,
То відкривається душі вся глибина,
І через себе ми не перескочим.
Коли років торкнулась сивина,
Але і в думці це не пробігає,
І постає років шлях-далина,
Та час чомусь невпинно так збігає.
Коли років торкнулась сивина,
Але у серці молодість все квітне,
І хоч життя поволі поглина,
Кохать і буть коханим– бажання заповітне.
04.10.2019 р.
Коли рокiв торкнулась сивина
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119100400684
Свидетельство о публикации №119100400684
Рецензии