Як дивно, мила. Нанiвець
зiйшли всi спогади. Щоночi
коли не сплю - лiчу вiвець.
А як твоє життя жiноче?
Ти теж не спиш? А пам;ять як?
Iще нагадує колишнє?
Гаряча кава та кон'як,
рудий собака руку лиже.
Як дивно. Що у головi,
коли обидва наодинцi,
а вiрші, нiбито живi -
це вiд минулого гостинці.
Фантоми, привиди сумні,
як тії вівці - їх багато.
А прийде ніч та у вікні -
садок вишневий коло хати.
Так дивно - жовтень, дощ іде,
не спиться, мила, що робити.
Скінчився. Зірки деінде,
та перемінливі орбіти
життя людського - схибив раз -
i не повернеться минуле.
До чого вишуканість фраз,
коли ще й досі не поснули
собака твiй та вівці. Ніч,
дощі, примари дивовижні.
I в'ється кручений панич
в садку твоєму коло вишні.
жовтень
© Copyright: Винил, 2019
Свидетельство о публикации №119100308383
Свидетельство о публикации №119100308383
Рецензии
До чего замечательно! Ещё на одну ступенечку вы для меня поднялись, хотя куда ж выше.
Юлия Разумова 3 07.10.2019 10:39 • Заявить о нарушении
Юлия Разумова 3 07.10.2019 10:39 • Заявить о нарушении
Ну какая там ступенька... Мову учил в школе и сильно подзабыл. И всё же - часть жизни, отказываться не хочу. Спасибо.
Винил 07.10.2019 20:45 Заявить о нарушении
Винил 07.10.2019 20:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.