А коли я знайшов,
То мене віднесла вічність
У забутий хаос безодні ночі.
У той світ, де питання усі без відповідей.
У той світ я поринути хочу.
Пустельний келих по вінця заземлився.
У ньому стукіт серця мого бився.
Метеоритний дощ крізь вікна лився, лився...
Є тільки творчість.
Я в ній розчинився.
Є тільки творчість. Я в ній оселився.
Не треба вірить, просто прокидайся.
Не треба знати, бо знання безглузді.
Є тільки творчість - світ прекрасних квітів.
Є створені тобою ж миті щастя.
Ти був живим, містичним і відродженним.
Своєю любов'ю одного разу народженим.
Метеоритний дощ
© Copyright: Босько Галина, 2019
Свидетельство о публикации №119100302087
Свидетельство о публикации №119100302087
Рецензии