Кам нь тулиться до каменю...
Не невіглаством тортур...
Незамовчаними гранями...
Що, без рим складають мур...
Камінь тулиться до каменю...
Як до талії - рука...
І не варто пам'ять краяти...
Най стікає, як ріка...
Камінь тулиться не щоками...
А плечима до спини...
І зійде життя уроками...
Не впізнаної вини...
Щось зійде, а щось залишиться...
На межі закритих вій...
Де достигла доля вишнями...
У заглибині твоїй...
Свидетельство о публикации №119100108740