Десь, за темним гаєм,
За глибоким ставом
Коні шовкогриві
Скубають отаву.
Розіллявся сріблом
Місяць ясноокий -
Серед хмар небесну
Висвітлив затоку.
Сотаються тіні,
Мов оті привиддя.
В місячнім промінні
Листя сяє міддю.
Копитом от землю -
Курява зіб"ється.
Із дзвінким іржанням
Дибки кінь зіпнеться...
Там, за темним гаєм,
За глибоким ставом
Запалила небо
Враннішня заграва.
За глибоким ставом...
© Copyright: Петренко Ольга, 2019
Свидетельство о публикации №119100105276
Свидетельство о публикации №119100105276
Рецензии