Вой-й-й,
попалася,
попалася,
обломилося,
знеслося...
До пьяненького притулялася,
ледве стримуючи злість,
відбивала вилицями
рідні пригорщі,
обвивала ласками,
у смерть душила ту,
пристрасть сітьову свою,
сатаною дану і,
як з обриву в прірву.
Кожен божий день...
Святий мій боже,
зів'яли світи,
матінки квіти,
зрадив і ти!
То ж і обломилося...
Та як покотилося
у пустинь у біблійну,
у
...гризучий наш пісок.
А він здихав в Калгарі і...
І хрипів по Скайпу їй,
мовляв,
знайду
тебе
погану,
приїду,
удавлю.
А коли стихав у біль,
шепотів натужно...
Клята, осоружна,
віриш, віриш?
Чи?
А вона, захоплено,
у мертвий його взір...
Безсумнівно,
любий мій,
безсумнівно...
Ні-і-і!!!
Дзига
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2019
Свидетельство о публикации №119100102173
Свидетельство о публикации №119100102173
Рецензии
щось дуже схоже я пам'ятаю у Вас)
бо дуже мені таке до душі)
Чаклунка 03.10.2019 22:27 • Заявить о нарушении
бо дуже мені таке до душі)
Чаклунка 03.10.2019 22:27 • Заявить о нарушении