Цей дощ на часi
Вмиває душу,
Приспляє тугу,
Тамує біль.
І сльози власні
Душить не мушу,
Дощу як другу
Накрию стіл:
Гіркі образи,
Солоний відчай,
Пекельний досвід,
Ядучий сум.
Дощ все це разом
Промиє двічі
І видасть розсип
Прозорих дум.
29.09.2019
Свидетельство о публикации №119100102154