Вони казали

Казав один: - За що тебе кохати?
Ну що в тобі такого неземного?
Якби мені припало обирати,
нізащо б не обрав таку убогу!

А інший говорив: - Що за манери?
Село із дівки геть не виїжджало!
У леді має бути шик пантери,
і щоб ніде нічого не звисало!

А третій так сказав: - Ти надто вільна!
Не личить жінці гордовитий погляд!
Якщо бажаєш сукню ти весільну,
зміни свій неприборканий світогляд!

Покірність цінувалася віками,
і цнота теж для дівчини важлива,
змирися, жінко, будь слабкою з нами,
і будеш ти повінчана й щаслива!

Вона ж сказала: - Геть ідіть в печеру,
з якої, схоже, вийшли ви зарано!
І пам'ятайте, кігті у пантери
глибокі легко залишають рани!

Сказав четвертий: - Жінко - ти вродлива!
Ти мрія - незалежна і крилата!
Ти хвиля - норовиста і мінлива!
Ти - майстра геніального соната!

Вони казали, та ніхто насправді
не міг їй зазирнути в серцевину,
не знав, що лиш кохання справжня влада
скорити може неприборкану жарину!


30.09.2019