Я часто думаю про тебе,
Думки мене заполонили.
З тобою буцім-то на небі,
Інакше - жовті полонини.
Листва пожовкла, це на часі,
Нам осінь стала оберегом.
За обрій рушимо по трасі,
Туди, де гори вкрито снігом.
Всьому свій час - мені казала,
Що наше, стане достеменно.
Наш шлях - перони і вокзали,
Назустріч, доля наша тлінна.
Ми знаєм все і, навіть, більше,
Маршрут не важко рахувати.
Мене рятують лише вірші,
Душа вривається за грати.
На волю мчить, туди де люба,
Лише із нею прагну мрій.
Інакше... просто дамо дуба…
Без цих очей та гратів з вій...
Я часто думаю про тебе
© Copyright: Влад Селезнев, 2019
Свидетельство о публикации №119093003544
Свидетельство о публикации №119093003544
Рецензии