Мудре рiшення

Дотик відчула чарівної Феї;
Дійсно, це був неабиякий  хист:
Осінь візит нанесла Орхідеї,
Щойно  жовтіти почав її лист.

Певне, замало роботи їй в полі,
Та і в садочку не той вже розгін!
Вирвалась миттю із власного кола
Та й до кімнатних примчалась рослин:

Гей, відчиняйте, бо Я – господиня!
Фарби свої розіллю тут і там:
Жовті, багряні,  відчинена скриня:
З неї  Вам зрілість дарую, мадам!

Та й зажурилася вмить Орхідея:
Добре, що жовтий листочок один,
Ще  молода Я!  Ну зовсім  зелена!
Осінь всміхнулася їй з-під хмарин:

З Вітром залишусь, маб `уть, наодинці!
(Маю на це  забагато причин)
В тихому шелесті трав, на зупинці…
Ти ж,  моя люба, всміхнись, відпочинь!
Встигнемо зрілих сягнути вершин!!!

28.09.2018


Рецензии
Яскравий вірш! Сподобалось!

Артур Грей Эсквайр   28.09.2019 23:06     Заявить о нарушении
Дякую щиро, Артуре, за оцінку!
З найкращими побажаннями до Вас.
Приємно отримати такий відгук на українській мові!

Виктория 75   06.12.2019 13:46   Заявить о нарушении