Прийшло це свято стрімко, мов на крилах,
Сімнадцять пролетіло зим і літ.
Маленька доню, я й не зрозуміла,
Як ти ступила у дорослий світ.
Ще ніби вчора довгими ночами
Плачі, пелюшки, іграшки, казки,
А вже сьогодні вище тата й мами
Дівчата – кралі й хлопці – козаки.
Й не знаеш навіть, плакать чи радіти,
Нема в дитинство ніжне вороття
І наші юні самостійні діти
Уже готові випурхнуть в життя.
Хай цей політ освятить щиро доля,
Торує шлях у правду, у блакить,
У добрі вчинки ваша добра воля
Вам – сподіватись, вірити, любить…
Несіть завжди в душі промінчик краю
Що народив вас, випестив, зростив
Я вам з любов*ю згадувать бажаю
Буринську школу, рідних вчителів.
Летіть, пташки, незвідані орбіти
Для вас веселих, ваш прийдешній світ!
Ми – то коріння, ви ж – весняні віти
Нехай рясний вас уквітчає цвіт!
Останн й дзвоник
© Copyright: Наталия Редько 2, 2019
Свидетельство о публикации №119092601426
Свидетельство о публикации №119092601426
Рецензии