В мене виростають крила, я немов лIтаю

Мій ріднесенький друг! 
Друг від Бога, -
Кращого нема!
Хай квітучою буде твоя дорога!
Все - не дарма!

Спасибі тобі,
Що ти є в моєму житті,
Самий крутий
І любий - ти!

Осінь.
Листопад. Павутинки.
Я в трамваї "Час"
Мчуся без зупинки.


Ти і я -  оті хмаринки
Один до одного пливуть,
Спасибі за добрі очі
Та вчинки, -

Вони душі моєї подих,
Важливіші  обіймів,
Сильніші  кохання,
Немає сумнівів жодних!


Добрі очі твої
Красивіші кохання, -
Воно мінливе, швидке
Більш схоже на прохання:

Довгоочікувана зустріч.
Болісне прощання.
Сумнівів немає - дружба краще,
Ніж кохання!

Дружба тебе зігріває,
Дружба завжди остання,
Дружба мене підіймає!
У серці ім'ям лунає...


Час у дзеркалах минає,
Я  - буду трояндою завжди,
Друг мене такою пам'ятає,
Рукою закриває  від біди!


Осінь.  Яскраві краплі,
Дощ змиває досвіду сліди,
Мені з ним легко і тепло,
З ним перемагаю смуток, зло!

Не пролізе змієм  у груди,
В прірву не впаду -
Друг мене тримає!
Поетом кращим є він всюди!


Серце завжди впізнає
Музику його рядків ніжних,
Як вони мене надихають,
В мене виростають крила, я немов літаю.