Емiграцiя

Я сховався від світу у римах...
Не з страху, а для щастя знайти
хоч на мить за думками своїми
білий день, де ховалася ти.

Де коханням милуються двоє,
не позначених більше нічим!
Я сховався, щоб бути з тобою
і в прозорості дня, і вночи,

і на лезі заплутаних ліній
на усталених схемах надій
на весну, що лікує осінній,
темний настрій пігулками мрій.

Я сховався, щоб більше не чути
про людей!
Так набридли...
За час,
що лишився, я зможу здобути
ще життя для закоханих нас!

І південніше милого Риму
чи Платонових, рідних Афін
ми сховаємось в радісних римах,
зупиняючи вічності плин..:)


Рецензии