Щастя в «хованку» погратись захотіло,
Прийшло і заховалося в кутку.
Та добре заховатися зуміло –
Вдачу до хованки має таку.
Щастя змусило мене його шукати,
То ж,як в дитинсті,із лічилки розпочну,
А воно стане нишком підглядати,
І розпочне мелодію гучну.
Щастя любить так бешкетувати,
І спостерігати за господарем своїм.
Так заставляє ж бо себе чекати,
А потім гряне,наче в спеку грім.
Щастя враз засвітиться раптово,
Від несподіванки покотиться сльоза.
Так зрозуміє,що шукаю довго,
І проросте,як край води лоза.
19.09.2019 р.
Щастя
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119092408368
Свидетельство о публикации №119092408368
Рецензии