Спину показав коханий син,
Батьківська домівка остогидла...
Доля стала берегом крутим,
Відтяла батькам їх сиві крила...
Жевріє молитва на устах,
Радість співіснує зі сльозами,
Вже надію підкоряє жах,
Віра в розпачі лікує рани...
Ви ж батьки, моліться без кінця!
Сильний Бог і з мертвих воскресити,
Хай не стихне голос за дитя,
Бо з-під снігу - виростають квіти..!
З вірою дивіться в далечінь,
Скресне лід, природа заквітує,
З'явиться на горизонті тінь,
Постать рідна, босоніж крокує..!
© ; 22.09.2019
Povernennya syna
© Copyright: Ян Ждан, 2019
Свидетельство о публикации №119092209385
Свидетельство о публикации №119092209385
Рецензии