Я в юності співала у капелі бандуристів,
За пультом - Шаргородський пан Іван,
Звучали голоси всі, як дзвіночки, чисті,
Бандури плакали і голосив баян.
Пісень багато українських давніх
Виконували ми під оплеск глядачів,
І ті хвилини творчості відкриті, славні
Потребували сил, мов праця орачів.
«Із сиром пироги», кричали з залу люди,
«Від Сяну і до Дону» іще хтось попросив,
Цей радісний концерт присутні не забудуть,
Додав він кожному наснаги й добрих сил.
Неначе все це вчора відбувалось,
В душі звучить бандури чистий спів.
З тих пір багато літ, мов кадр в кіно, змінялось,
Але не згас мистецтва вічний вплив.
Я в юност сп вала у капел бандурист в
© Copyright: Светлана Польская, 2019
Свидетельство о публикации №119092005814
Свидетельство о публикации №119092005814
Рецензии