Стискає груди сум осінній
і душу також холодить.
Нудьга засіяла насіння,
не забарилася й на мить.
Ставки в смарагди одяглися,
вже вкриті бурштином ліси,
лиш зрідка золотаве листя,
як відблиск літньої краси.
Готується все спочивати;
сади поля,невтомні трударі,
пташки перестають співати,
стає так зимно у дворі.
Лиш зрідка нас проміння бавить,
як порух Божої краси,
небесного так Батька славить
і діамантів блиск роси.
Все у свій час і не інакше-
час сіяти і пожинати плід,
так і життя йде швидко наше,
он лист услав вже літній слід
Ставки в смарагди
© Copyright: Левиа, 2019
Свидетельство о публикации №119092005493
Свидетельство о публикации №119092005493
Рецензии