йшло за серцем
віяло
і дорогу всіяло
срібними підковами
дивними розмовами
про краї небачені
кроками несвячені
про тумани
з ріками
там
де гори
піками
зрешетили обрії
і мовчать
бо добре їм
світлом умиватися
світом розкидатися
де хмарини
чубляться
душі громів
губляться
тиси
ще нетесані
води
манять плесами
з виступу
в западину
все
що просить ладану
до зими
сповзається
каменем кидається
з неба
тіло сокола
стане ніч
глибокою
лилики
за совами
переймуться
ловами
молям
начуватися
від ротів
ховатися
аж світанок
вистрелить
тим
що стежку вистелить
Єві
що до яблуні
йтиме
а можливо
ні
може
поза стежкою
не злий дух
замешкає
а отой
хто з крилами
і мечем
похиленим
далі не пускатиме
вогнище палатиме
поруч повне зір
19 Вересня, 2019
йшло за серцем
© Copyright: Юрий Лазирко, 2019
Свидетельство о публикации №119091906805
Свидетельство о публикации №119091906805
Рецензии
лилики за совами...
Дух, хто з крилами...
Скільки доброти і ніжності у Ваших віршах...
Дякую!
Катерина Жебровська 27.09.2019 15:04 • Заявить о нарушении
Дух, хто з крилами...
Скільки доброти і ніжності у Ваших віршах...
Дякую!
Катерина Жебровська 27.09.2019 15:04 • Заявить о нарушении