Д алог ключ в

    Діалог ключів
    Драматична поема


            Христу і Діві Марії
            із здивуванням
            присвячується в любові


       Скрипковий:

Боже, сонце
і я без претензій
можем відкрити
незрізаний сад квітів
незібраний букет поезій
і — Океан поезій...
Твоїх...
хто встигне побачити
Океан поезій?!


про що нагадує запах квітів
і що дихає в
              гіллях-лапах
і Ти відкриваєш й сховаєш
та виказують — діти
бо шукають діти


про що проповідник на
скроні міста
остерігається в трам сісти
не вітає знайомих —
                їх і не бачить
бачить, що
може розминутись із змістом...
втратити Христа —
запах втратить
вивітриться запах
та і йти містом —
це вивітрюватись змістом...
про що і відвага в серці!!


можна когось зцілити
але слід надихнутись
слід очі відкрить —
                на
                що
                слід!
говорити — це треба
                насмілитись...


о Океане поезій!!
плачу!
не знаю що вчиню
сердечним художнім жестом
Маріє!
плачу —
не я —
Ти Божественна!!!


       Басовий:

Але таке життя!..
ти продовжуй
пахни жестом...


       Скрипковий:

А що ти хочеш робити?
Те, що любиш...
А кого візьмеш
у хату жити??
Лиш кого любиш!!


А писати кровію серця?
Ножем?
          Почубиш?
А от що
і як ти —
                твориш
                це?
Бо ти любиш.


       Басовий:

Бо ж — життя!
Любиш — чубриш.
Так, давайте звідси,
             Ютуби!
Попробував би на
вулкані жити...


       Скрипковий:

Світ згорнувсь,
поверховий...
й навкруги потряса,
а личина — личині
дзижчить
дрижить пише!
та Бог — тихий
надихає
Незглибний
як у серці
в молитві
і тиші...



       Басовий:

Cвіт у сховках
та фамкають хомки
а ворони —
             ворони
                й ворони...
Діалоги — виймають із сховку,
монологи —
людей хоронять...


       Скрипковий:

про що нагадує запах квітів
і що диха
це в гіллях-лапах
про що неторканий аромат-запах
і Ти відкриваєш
й сховаєш
а виказують — діти
бо шукають діти

12.09.2019,
ранок