Як ти, моя тривого,
Добре тобі живеться?
Місця нема живого,
Знову турбуєш серце?
Вітряно. Десь надія
В полах пальта лишилась,
Втратила силу віри,
Знову не має сили.
Протяг приймає душу,
Знов сирітки по шкірі,
В горлі комками душить,
Мало хто розуміє.
Знову розмова з Богом,
Тихо минає вечір.
В гості прийшла тривога
Як же вона доречі.
Як ти, моя тривого?
© Copyright: Анастасия Тенжала, 2019
Свидетельство о публикации №119091804872
Свидетельство о публикации №119091804872
Рецензии