Тисяч мелод й
Ще літо не пускає в гості осінь,
А вересень дарує теплі дні,
Та я люблю, тебе кохана й досі,
Ти до вподоби горлице мені.
Малює осінь золото на листі,
Калина запалала ніби кров,
А кольори яскраві та барвисті,
Даруєш, ти мені свою любов.
Існує літо бабине в природі,
А створене воно лише для нас,
Слова народять тисячі мелодій,
Лунатимуть пісні в щасливий час.
Любов твоя нам не дає старіти,
Це почуття у світі головне,
Ти можеш поцілунком обігріти,
Немов яскраве сонечко мене.
Нехай бувають ночі прохолодні,
Та не холоне в серці юна кров,
Щасливий ніби парубок сьогодні,
Осіння зігріває нас любов.
Ще літо в гості осінь не пускає,
Та вже летять у вирій журавлі,
А радість з мого серця не тікає,
Існує, ще кохання на землі.
Свидетельство о публикации №119091702755
що почуття живуть в тобі в мені...
гарний вірш родила твоя душа...ДЯКУЮ
Вера Деревьянко 19.09.2019 04:38 Заявить о нарушении