Невже ж бо думаєте ви,
Що біль,завданий,не вернеться?
Хоч посоромтесь сивини,
Яка стежками в скронях в’ється.
Побійтесь Бога перш за все –
За все прийдеться відповісти.
Вам щастя це не принесе.
Для чого в життя інших лізти?
Ви не калічте людських доль,
Не обливайте людей брудом.
Вам не пасує така роль,
Та зарплатня від Бога буде.
Людей воно переболить,
Загоїться завдана рана,
Але Господь вам не простить
За прикрість людям,що завдана.
Болючі згадки і рубці
Залишаться в людей назавжди.
Світло в тунелі є в кінці…
Змініть брехню свою на правду.
15.09.2019 р.
Змiнiть
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119091600115
Свидетельство о публикации №119091600115
Рецензии