Звiдки ти раптом з"явилась,
я не помiтив... Як в снi.
Може ти раптом приснилась,
може так треба менi?
Сльози давно вже засохли,
плакали очi журбу.
Мрii - частина заглохли,
iншi - я сам вiдiрву.
Бачу я очi зеленi,
як на левадi трава,
думки зiрвались шаленi,
склали для тебе слова.
Якщо ти можеш, послухай,
або подалi тiкай,
тiлом, кiнцiвками рухай,
в моiй душi заблукай.
Я задивлюся надовго,
може тебе перейму?
Знову покличе дорога...
Я поцiлунок здiйму..,
Бачу я очi зеленi
© Copyright: Виктор Антохи, 2019
Свидетельство о публикации №119091507868
Свидетельство о публикации №119091507868
Рецензии