не плач за мною,
та й докір ні до чого,
коли зробилось щось не так,
не те,
вже зайвиною гострі думи,
що було, пройдено,
хай буде зведено туди,
де й йому місце - на краю того,
що звершено,
скінчилось, перейшло,
й забутим бути йому
певне час,
та головне пробачити -
собі, тобі,
і з миром відпустити у світи —
себе, тебе,
минуле затяжне,
важке,
страшне і хворобливе,
то ж хай мине усе,
як світ минає весь,
як добре —
гіркоті закрили двері,
не стукайте,
там більше не живуть вітри
17.56
14.09.2019
не стукайте
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119091408587
Свидетельство о публикации №119091408587
Рецензии
