Людмила Юферова. Осень, извини...

Автор: Людмила ЮФЕРОВА, Украина
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

***

Осень, извини, даю мороку…
Ты ж спешишь в уставшие леса.
Мне бы георгинов желтооких,
В голубых ресницах чтоб роса.

Да пролился б ливень золотистый
В глубину невыпитых криниц…
Осени прекрасное монисто
Подари от солнечных зениц.

Бросила ты горсточку причастья –
Росы-самоцветы по траве.
Кинь в мою ладонь щепотку счастья –
Ведь немало зёрен в рукаве.

В листьях осень выбила узоры…
Как густа на небе синева!
Крыльям надо светлого простора,
Благодарна Богу, жизнь мила.
--

Оригинал

http://www.stihi.ru/2011/09/30/7423

***

Вибач, завдаю тобі мороки...
Ти ж спішиш у стомлені ліси.
Дай мені жоржину жовтооку
З голубими віями роси.

Ллється злива світло-золотиста
В голубінь невипитих криниць...
Дай мені каштанове намисто
З блискітками сонячних зіниць.

Ти ж сипнула з кошика причастя –
Роси-самоцвіти по траві.
Кинь в мою долоню дрібку щастя –
В тебе ж стільки зерен в рукаві.

В листі осінь вибива узори...
О, яка насичена блакить!
Де ж ті крила – свiтлі і прозорі,
Щоб до Бога можна долетіть?