В обійми осені я йти іще не хочу,
Хоч це пора,насправді,золота.
Я про життя із вітром потуркочу,
Не дам я осені ні коси,ні перста.
В обійми осені я йти ще не збираюсь,
Не хочу я із нею вальсувать.
Я знаю,що ще щиро закохаюсь
І все життя я буду так кохать.
В обійми осені я йти не поспішаю,
Хоча давно вона мене вже зве.
Її обіймів я ще уникаю,
Бо молодість в мені іще живе.
Обіймів осені я трішечки боюся,
Хоч впевнена й смілива завжди я.
На мить якусь я в неї відпрошуся,
Й ще молодість буятиме моя.
12.09.2019 р.
В обiйми осенi
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119091300435
Свидетельство о публикации №119091300435
Рецензии