Чому ти,мамо,рано посивіла?
Навіщо срібло в коси заплела?
Красивою ти завжди бути вміла,
І для дітей життя все прожила.
ПРИСПІВ
Мамо,мамо,мамочко моя,
Молю за тебе Бога я щоднини.
Тобі так личить сивина твоя.
Ті пасма,мов життєвії стежини.
Мамо,мамо,мамочко моя,
Молю за тебе Бога я щоразу.
Пробач мені ріднесенька моя,
Якщо завдала болю і образу.
Чом взяла саме срібло в свої коси?
Адже надворі осінь золота.
Виблискує те срібло ,наче роси,
Але в душі лишилась та сама.
ПРИСПІВ
Ще треба було трішки почекати,
Побути русою,з відтінком колосків,
Онуків у колисці колисати,
І слухати в саду пташиний спів.
ПРИСПІВ
Чи може срібло десь само взялося
Й прикрасить захотіло так тебе?
Те срібло з золотом давно уже злилося,
Бо серце в тебе,мамцю,золоте.
ПРИСПІВ
12.09.2019 р.
Золото i срiбло
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119091209261
Свидетельство о публикации №119091209261
Рецензии