Свiй вибiр я зробила пiдсвiдомо
Мене не зміниш, бо така я є.
Тебе кохаю й не віддам нікому,
А серце плаче, як зозуленька кує.
Тебе давно кохаю до нестями,
До всіх ревную, вперше все це так.
Розрадь мені ти серденько піснями,
Не можу по-другому вже інак.
А ти такий далекий і жаданий,
Даєш наснагу, смисл всього життя.
Зізнанням ти своїм загоїш рану,
Як райдуга, заграють почуття.
В танку, як птахи, закружляем в небі,
Музики жваве нам заграють щось.
Душа зрадіє, їй так цього треба,
Лише це в мріях, це ще не збулось...
Владимир Ольховой. 11 Сентября 2019.
Свидетельство о публикации №119091104844