я бачу схід,
і захід бачу,
де небо ніжиться в світила Сонця променях свого,
і де клубочиться повітря,
де хмари повняться водою,
і туга є за вишиною,
за відчуттями,
ніби там ти справді є,
й душевні очі
крізь повіки
видіння множать,
і не допоможуть завіси/шори,
і ніякі штори
не закриють
думку,
що никне через час і простір,
я бачу, чую, я це знаю,
і відчуваю те,
що без очей тілесних
веде за край —
і тоді
" я. І лани і гори —. Все покину, і полину. До самого Бога. Молитися.. . а до того. Я не знаю Бога." *
11.39
11.09.2019
з рубрики " настроєве"
* цитата з "Заповіту" Тараса Григоровича Шевченка
молитися
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119091104831
Свидетельство о публикации №119091104831
Рецензии