Розбурхана, мовчазна

Прийшла смішлива осінь, вже випрана дощами,

Квітки в її волоссі, малюнки під ногами.

Розбурхана, мовчазна, хмільна, як мед солодка

Ночами вся алмазна, вдень - сонячна кокотка.

То ходить в білих росах, все бісики пускає.

Чи може то здалося? Чи мо вона кохає?

Така примхлива пані, п'янка, як чорна кава,

У купелі-тумані зчудована, ласкава.

Знов ніжиться на сонці, сорочку вишиває,

То краплями в долонці, то листячко зриває.

In_nes


Рецензии