Твоє ім'я - то дивний спів сопілки.
Небесне голосіння солов'я.
Мелодія поламаної гілки.
І Всесвіт цей - лише твоє ім'я.
Воно мені - неначе промінь світла.
Воно мені на золота вагу.
Твоє ім'я - немов червоні квіти,
які зростають прямо на снігу...
Холодний вітер стогне безупинно.
І хоче цілуватися зима.
А я тебе люблю, немов дитина,
і квіти доглядаю крадькома.
Тримай мене за руки і за крила.
І радісна, і божевільна я,
і ніжна, і наївна і безсила,
коли почую я твоє ім'я.
1998р.
Тво м я
© Copyright: Алена Васильченко, 2019
Свидетельство о публикации №119090608606
Свидетельство о публикации №119090608606
Рецензии