ВЖЕ НЕ РЕВЕ
Широкий красень наш Дніпро,
Наче у нелюдів в полоні…
Людське бездушшя довело.
Вже не реве,не котить хвилі,
Які колись же він котив,
В ньому сміття,всякої гнилі…
Та він цього не заслужив.
Вже не реве,бо вже міліє,
І скоро буде видно дно.
Дивлюсь на нього й серце мліє,
Та нелюдам же все одно.
Вже не реве,не промовляє,
Не тішить хлюпанням тих хвиль,
А вже поволі він стихає,
Й стає на ньому вічний штиль.
Вже не реве,вже тільки стогне,
І його стогін чуєм ми.
Не дай Господь ще більш застогне…
Людську байдужість,Боже,надійми!
31.08.2019 р.
Свидетельство о публикации №119090600101