Віддзвеніло цьогоріч вже літо,
Віддзвеніло й покинуло нас.
Вдарило літнім копитом
І сказало, що вже йому час.
Віддзвеніло ,ой вже віддзвеніло
Й опустило завісу свою.
Так швидко чомусь пролетіло…
Й не спинилось воно на плаю.
Віддзвеніло, шлях осені дало,
За собою сліди замело,
Та було його трішечки, мало…
Наче зовсім його не було.
Віддзвеніло, на скрипці заграло,
Прощальний…прощальний той вальс.
В невідомість від нас мандрувало…
Попрощалось й пішло вже від нас.
Віддзвеніло і зовсім вже стихло.
Озирнулись – його вже нема.
Саме так ось прощатися звикло…
Не дзвеніло воно крадькома.
29.08.2019 р.
Вiддзвенiло
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119090500257
Свидетельство о публикации №119090500257
Рецензии