145. Коли життя сплива
А скроні вкрила сивина,
Частенько думка прилітає:
"ЧИ БУДЕ ЩЕ ОДНА ВЕСНА ?"
2
Уже давно дорослі діти
І внуки гарні, як той цвіт!
Так хочеться за всіх радіти
Ще не один десяток літ!
3
Бачить, як внуки виростають,
Ідуть до школи, в дитсадок,
Як сонце вранці зустрічають
І як пройшов шкільний урок...
4
Коли ми з ними, то щасливі!
Їх сміх - дзвіночок золотий!
І ми літаєм, мов на крилах,
Який би день не був важкий!
5
І поки серце в грудях б"ється
Та Бог дає нам сили жить,
Нехай хвала Творцю несеться,
За новий день, за щастя мить!
3.09.2019.
Свидетельство о публикации №119090302838