Стрибаэш в небо на свiтанку

Ти розмовляєш тільки з богом на мові літнього плекання.
В твоїх чуттях - пересторога, жага спекотного кохання.
А день із пахощами вроди, і ніч розпатлана та боса,
Ще спокушають в насолодах тебе, сп"янілу... Досить, досить!
Стрибаєш в небо на світанку - довкола зорі мружать очі.
Твої здійсняють забаганки любязні янголи співочі.
Душа хмаринкою літає, думки і мрії пестять землю.
Під сонцем мальви  розквітають, вітає вітер ранок чемно...
Скидає листячко безмежність - це мабуть вічність грає соло.
Тебе ця музика бентежить, ти озираєшься довкола...
Прикмети, звичаї невплинно  крадуть останнє літнє сяйво.
І перші осені краплини з долоні п"є небесний жайвір...
Ти розмовляєш тільки з богом на мові літнього плекання.
В твоїх чуттях - пересторога, жага спекотного кохання.
А день із пахощами вроди, і ніч розпатлана та боса,
Ще спокушають в насолодах тебе, сп"янілу - осінь, осінь...
               
         1/09/2019