Шумить вітер,гей, над полем.
Спас горіховий бринить.
Золотаве листя-човник
В даль мереживом летить.
Запізнілий мальви цвіту,
Як веселки водограй,
Із лелеками журливу
Пісню долі проспівай:
-Мус* летіти ген за море,
У чужинськії краї,
Мус шукати теплі води,
Життєдайної землі.
Серце крає пісня давня
Про батьківський рідний край:
-Прощавайте,рідні луки,
Синє плесо,прощавай!
Збережемо в серці хату
І садочок,і дитя.
Без любові до Отчизни-грішнику без каяття,
Як морям без хвиль прозорих,
Соняху без сонця-бджілки,
Як без бою до свободи,
Як без пісні на весіллі...
Дме гіркий осінній вітер,
В самоті* копиця у полі.
Най* весною повернутись,
Бо на всеє Божа воля...
1.09.2019 р.
*мус-должен
*най-хоть бы
*самоті-одиночестве
Прощання
© Copyright: Наталья Витязь, 2019
Свидетельство о публикации №119090100266
Свидетельство о публикации №119090100266
Рецензии